Соціальний захист дітей

Документи для оформлення статусу дітей пільгового контингенту

На кожну дитину пільгового контингенту створюється папка, в якій повинен зберігатися пакет документів на неї (ксерокопія документів):

Діти – сироти та діти, позбавлені батьківського піклування:

  • Свідоцтво про народження або по досягненні 16-річного віку паспорту (1, 2, 11 сторінка) дитини;
  • Ідентифікаційний код дитини;
  • Ідентифікаційний код опікуна чи піклувальника;
  • Єдиний квіток ;
  • Паспорт опікуна/піклувальника (1, 2, 11 сторінка);
  • Свідоцтво про смерть батьків;
  • Рішення райвиконкому/суду про призначення опіки, про закріплення житла та/або майна, рішення судів з різних питань (наприклад: на позбавлення батьківських прав);
  • Довідка про наявність житла, майна;
  • Акти обстежень матеріально побутових умов проживання дітей;
  • Звіти опікунів.

Діти, реєстрація яких проведена згідно зі ст.. 135 Сімейного Кодексу України (зі слів матерів):

  • Свідоцтво про народження або по досягненні 16-річного віку паспорту (1, 2, 11 сторінка) дитини;
  • Ідентифікаційний код дитини (за відсутності – код матері);
  • Довідка з управління соцзахисту про те, що мати дитини отримує матеріальну допомогу на утримання дитини, реєстрація якої провадиться згідно зі ст.. 135 Сімейного Кодексу України, або довідка з відділу реєстрації актів громадянського стану про те, що реєстрація дитини проведена згідно зі ст.. 135 Сімейного Кодексу України;
  • Акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дітей.

Діти, постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС:

  • Свідоцтво про народження або по досягненні 16-річного віку паспорту (1, 2, 11 сторінка) дитини:
  • Ідентифікаційний код дитини (за відсутності – код одного з батьків);
  • Посвідчення, що підтверджує статус дитини, постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС;
  • Акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дітей.

Діти – інваліди:

  • Свідоцтво про народження або по досягненні 16-річного віку паспорту (1, 2, 11 сторінка) дитини:
  • Ідентифікаційний код дитини (за відсутності – код одного з батьків);
  • Посвідчення, що підтверджує статус дитини-інваліда (з поновленим терміном);
  • Акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дітей.

Діти з багатодітних родин:

  • Свідоцтво про народження або по досягненні 16-річного віку паспорту (1, 2, 11 сторінка) дитини;
  • Ідентифікаційний код дитини (за відсутності – код одного з батьків);
  • Довідка з ЖЕК про склад родини;
  • Акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дітей.

Діти з малозабезпечених родин:

  • Свідоцтво про народження або по досягненні 16-річного віку паспорту (1, 2, 11 сторінка) дитини;
  • Ідентифікаційний код дитини (за відсутності – код одного з батьків);
  • Довідка з управління соцзахисту про те, що родина отримує допомогу як малозабезпечена;
  • Акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дітей.

Діти військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, журналістів, шахтарів, які загинули під час виконання посадових обов’язків:

  • Свідоцтво про народження або по досягненні 16-річного віку паспорту (1, 2, 11 сторінка) дитини;
  • Ідентифікаційний код дитини (за відсутності – код одного з батьків);
  • Посвідчення, що підтверджує статус дитини;
  • Акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дітей.

Діти – напівсироти:

  • Свідоцтво про народження або по досягненні 16-річного віку паспорту (1, 2, 11 сторінка) дитини:
  • Ідентифікаційний код дитини (за відсутності – код одного з батьків);
  • Свідоцтво про смерть одного з батьків:
  • Акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дітей.

Згідно річного плану наш заклад дошкільної освіти проводить роботу з соціального захисту дітей

№з/пЗаходиТермінВідпові-дальний
1Поповнити базу нормативно-правових документів, що забезпечують дотримання законодавства в галузі охорони дитинстваВересеньДиректор
2Поновити банк даних дітей пільгового контингенту дошкільного закладу 3.1. Поповнювати банк даних по мірі надходження інформації про зміну соціального статусу дитини та появи нових дітей пільгового контингенту в складі закладу 3.2. Надати інформацію про дітей пільгового контингенту до районного управління освіти 3.3. Систематично подавати уточнену інформацію про дітей пільгового контингенту до районного управління освітиВересень
Впродовж року
До 9 вересня
До 20 числа щомісяця
Директор,вихователі
Директор,вихователі
Директор
Директор
3Надавати інформацію про виконання законодавства України з питань соціального захисту дітей до районного управління освіти03 вересня
05грудень
02 березня
02 червня
Директор
4Терміново інформувати органи опіки і піклування ССД про дітей, які залишилися без піклування батьківВпродовж року(за потребою)Директор
5Провести ознайомлення працівників дошкільного закладу з нормативними документами, що регулюють законодавство в галузі охорони дитинства (нарада при директорові)ВересеньДиректор
6Проводити ознайомлення працівників закладу з новими нормативними документами з даного питанняВпродовж рокуДиректор
7Проводити обстеження умов проживання дітей пільгових категорій:
  • діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
  • діти-напівсироти;
  • діти, реєстрація яких проведена згідно ст. 135 Сімейного кодексу України;
  • діти, постраждалі внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
  • діти з багатодітних сімей;
  • діти з малозабезпечених родин;
  • діти військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, журналістів, шахтарів, які загинули при виконанні посадових обов’язків
Вересеньта за необхідністюВихователь, практичний психолог, вчитель-логопед
8Оформити на кожну новоприбулу дитину пільгового контингенту соціальний паспортВересень(далі –за потреби)Практичний психолог
9Призначити громадського інспектора з охорони дитинства, закріпити вихователів груп з метою соціального супроводу за окремими дітьми пільгових категорій (наказ)ВересеньДиректор
10Надавати психологічну допомогу дітям пільгових категорій та їх батькамВпродовж рокуПрактичний психолог
11Забезпечити виконання натуральних норм харчування дітей, постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС. Проводити моніторинг з даного питанняВпродовж рокуДиректор
12Проводити консультації щодо роз’яснення батькам та особам, що їх замінюють, норм сучасного законодавства з охорони дитинстваВпродовж рокуДиректор, вихователі
13Оновити інформаційні стенди, тематичні папки для батьків за правовою тематикоюВпродовж рокуВихователь-методист,вихователі
14Проводити свята та акції, присвячені пам’ятним датам:
  • Міжнародному Дню прав дитини;
  • Міжнародному Дню інвалідів;
  • Міжнародному Дню прав людини;
  • 28-й річниці аварії на ЧАЕС;
  • Дню матері;
  • Міжнародному Дню захисту дітей
10.11.;02.12;09.12;26.04;13.05;01.06.Вихователь-методист,вихователі, музичні керівники
15Залучати дітей пільгового контингенту до відвідування гуртків, секцій, що працюють на базі дошкільного закладуВпродовж рокуВихователь-методист,вихователі
16Залучати дітей пільгових категорій до участі в святах, спортивних змаганняхВпродовж рокуВихователь-методист,вихователі
17Забезпечити проведення медичних оглядів, профілактичних щепленьВпродовж року (згідно графіка)Медичний персонал
18Вести облік дітей-інвалідів. Узагальнену інформацію надавати до районного управління освітиЩоквартальнодо 15 числаМедичний персонал, завідувач
19Розглянути на батьківських зборах питання щодо оздоровлення дітей, в тому числі пільгових категорійТравеньДиректор
20Розглянути питання соціального захисту дітей:
  • на засіданні педагогічної ради;
  • на нараді при завідуючій;
  • на засіданні звітної конференції
вересень,травень, серпеньДиректор
21Організувати безкоштовне харчування:
  • дітей-сиріт;
  • дітей, позбавлених батьківського піклування;
  • дітей, що мають статус осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС;
  • дітей з малозабезпечених родин (які підтвердили статус в бухгалтерії районного управління освіти);
  • 50% на харчування дітям з багатодітних родин
ПостійноДиректор

Чільне місце посідає у житті кожної людини «сім’я».

Сім’я – це основа формування людської особистості, основний виховний осередок.

Основою змісту гармонійних взаємин в родині є система суб‘єктних відносин між батьками та дітьми, метою яких є створення психологічно сприятливих умов для розвитку особистості.

Взаємини – це спосіб стосунків між окремими людьми, що базується на симпатії або антипатії, і виражає позицію кожної особистості, що спрямована на контакт.

Сім’єю називають групу осіб, пов’язаних між собою шлюбом, кровним спорідненням, фактом усиновлення (удочеріння) та іншими формами прийняття дітей на виховання, які разом проживають, спільно господарюють і мають взаємні права й обов’язки.

Виділяють чотири основні форми насильства дітей у сім’ї: фізичне, сексуальне, психологічне, економічне.

Фізичне насильство – це навмисне нанесення фізичних ушкоджень дитині, а також навмисне позбавлення свободи й нормальних умов життя, які можуть призвести до смерті дитини, викликати порушення фізичного й психічного здоров’я.Сексуальне насильство – це залучення дитини з її згоди (чи без її згоди) до сексуальних дій з дорослим з метою отримання останнім задоволення чи користі.
Психологічне насильство – це періодичний, довготривалий чи постійний психічний вплив на дитину, спрямований на навмисне приниження її честі й гідності, що стає причиною образ, страху, емоційної невпевненості в собі, а це гальмує розвиток особистості й призводить до формування патологічних рис характеру .Економічне насильство – умисне позбавлення дитини житла, їжі, одягута іншого майна чи коштів, що може призвести до смерті дитини, викликатипорушення фізичного й психічного здоров’я.

Для ефективності вчинення заходів з метою запобігання наисльтва в родині необхідно визначити оновну причину виникнення такого явища.

Описані види насильства над дітьми зазвичай здійснюються в певних групах сімей: алкоголіки і наркомани, малозабезпечені сім’ї, сім’ї, у яких один із батьків чи обидва є безробітними; сім’ї, у яких батькам не вистачає педагогічних знань тощо. Потенційними жертвами жорстокої поведінки в сім’ї найчастіше є небажані, хворобливі, з хронічними захворюваннями діти.

На сьогодні існує два підходи, які пояснюють причини насильства й жорстокості в сім’ї: соціологічний і психологічний.

Соціологічний підхід розглядає жорстокість у сім’ї як прийняту соціокультурну зумовленість вирішення конфлікту шляхом насильства в соціальній групі. Причинами постають стереотипи сімейних відносин виховання з дитинства, низьке соціальне й матеріальне положення сім’ї, постійні сварки й проблеми в сім’ї, які, у свою чергу, призводять до стресів, а останні – до жорстокої поведінки зі своїми співмешканцями.Психологічний підхід пояснюється наявністю психологічних захворювань у членів родини, характерами особистостей, поведінкою дитини або батьків, негативним особистісним досвідом батьків, який вони пережили в дитинстві, а також зловживання алкоголем і наркотиками.

Законом України «Про попередження насильства в сім’ї» визначено, що попередженням насильства в сім’ї є система соціальних і спеціальних заходів, спрямованих на усунення причин і умов, які сприяють вчиненню насильства в сім'ї, припинення насильства в сім'ї, яке готується або вже почалося, притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні насильства в сім'ї, а
також медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім'ї. А реальною загрозою вчинення насильства в сім’ї є погроза вчинення одним членом сім'ї стосовно іншого члена сім'ї умисних дій, передбачених абзацом другим цієї статті, якщо є реальні підстави очікувати її виконання.

Здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї в
межах наданих їм повноважень покладається на:

  1. спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї
  1. відповідні підрозділи органів внутрішніх справ
В органах внутрішніх справ заходи щодо попередження насильства в сім'ї здійснюють служба дільничних інспекторів міліції та кримінальна міліція у справах дітей. Повноваження кримінальної міліції у справах дітей поширюються на випадки, коли жертва насильства в сім'ї або особа,стосовно якої існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї, а також особа, що вчинила насильство в сім'ї, не досягли 18-річноговіку.
3. органи опіки і піклування4. спеціалізовані установи для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства:
  • кризові центри для членів сімей, в яких вчинено насильство в сім'ї або існує реальна загроза його вчинення, які створюються місцевими державними адміністраціями за поданням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ївідповідно до соціальних потреб регіону. Кризові центри можуть також створюватися органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, благодійними фондами, об'єднаннями громадян і окремими громадянами за погодженням із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї і реєструються в порядку, визначеному законом.
  • центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї, які створюються відповідно до законодавства, що регламентує створення закладів охорони здоров'я та можуть створюватися в системі діючих закладів охорони здоров'я. В центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї поміщаються жертви насильства в сім'ї (з їхньої згоди або на їхнє прохання) на підставі рішення медичної комісії центру. Щодо неповнолітніх членів сім'ї необхідна згода одного з батьків, усиновителів, опікуна чи піклувальника, у разі, якщо вони не зазнали насильства від одного з них, або органу опіки іпіклування. Жертви насильства в сім'ї перебувають у центрах медико-соціальної реабілітації протягом терміну, необхідного дляїхнього лікування та психо-соціальної реабілітації. За їхнім бажанням вони можуть пройти курс лікування та психо-соціальної реабілітації амбулаторно.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, об'єднання громадян, а також окремі громадяни можуть сприяти у здійсненні заходів з попередження насильства в сім'ї.

Підставами для вживання заходів з попередження насильства в сім’ї виступають:
  • - заява про допомогу жертви насильства в сім’ї або члена сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї;
  • - висловлене жертвою насильства в сім’ї або членом сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї, бажання на вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто;
  • - отримання повідомлення про застосування насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення стосовно неповнолітнього чи недієздатного члена сім’ї.

Заява та повідомлення про застосування насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення приймаються управліннями у справах сім’ї та молоді місцевих державних адміністрацій, відповідними відділами виконавчих комітетів місцевих рад, а також службою дільничних інспекторів міліції або кримінальною міліцією по справах неповнолітніх органів внутрішніх справ за місцем проживання постраждалого, які в межах своїх повноважень приймають передбачені Законом запобіжні заходи щодо насильства в сім’ї.

!!!Особи, які вчинили насильство в сім’ї, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність!!!

За­конодавство України містить тільки одну спеціальну норму, що закріплює адміністративну відповідальність за насильство в сім’ї або невиконання захисного припису. Названі дії кваліфікуються за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопо­рушення. Стаття передбачає накладення штрафу від од­ного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням 20 % заробітку.

За вчинення легких тілесних ушкоджень при прояві насильства в сім’ї може настати кримінальна відповідальність згідно ст. 125 Кримінального кодексу України, якою передбачено такі відповідальності як штраф, громадські роботи або виправні роботи, адмінарешт до 6-ти місяців та обмеження волі до 2-х років.

Таким чином, законодавство про попередження насильства в сім’ї наділяє досить широкими можливостями щодо звернення до вказаних органів та установ за допомогою у ситуації сімейного насильства, що тягне за собою вжиття визначених заходів по його запобіганню.

Кiлькiсть переглядiв: 994